2 січня 1941 р. народилася Оксана Сенатович  в м. Бережани, у сім’ї вчителів. Після закінчення у 1957 р. школи, навчалась у Львівському політехнічному інституті. Працювала інженером на заводі, в науково-дослідному інституті легкої промисловості, але справжнє своє покликання знайшла на літературній ниві.

Перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла 1968 року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки — «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране — «Обличчям до голуба» (1990).

Проте найяскравіше проявився талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «У краєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А 1991 року до 50-річчя Оксани Сенатович вийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати», куди увійшов також оновлений варіант повісті «Не виростуть хлопці без дощу», перше видання якої з'явилося ще 1974 року.

Оксана Сенатович в останній рік життя написала дві повісті для дітей — «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів — місто чудес(не)». Перша з них посмертно була надрукована у журналі «Соняшник» (2000) і вийшла окремим виданням (2007), друга лише фрагментарно друкувалася в газеті «Діти Марії», яку письменниця редагувала упродовж чотирьох із лишком років наприкінці свого життя. Остання повість Оксани Сенатович уперше була надрукована повністю в журналі «Педагогічна думка» (2007, № 1) і увійшла до вибраного письменниці «Малий Віз» (2007), що з'явилося в серії «Хрестоматія школяра».

Вашій увазі в бібліотеці оформлена книжкова викладка літератури під назвою «Добра фея дитячої літератури» присвячена 80-річчю з дня народження Оксани Сенатович.