26 квітня 1890 року в м. Зінькові що на Полтавщині  народився

визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер "неокласиків", майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров.

26 квітня 1986 рік. Ця дата назавжди залишиться в пам’яті людства. Пізно вночі, а саме о 1 год. 23 хв. 10 сек., коли сама весна притихла від колискової синьоокого Полісся, заревом вирвався з глибокої пітьми вогонь, що світився зовсім неприродньо. Сповиту материнськими обіймами тишу пройняв вибух.
Аварія, що сталася на четвертому енергоблоці на Чорнобильській АЕС, назавжди залишиться у пам’яті як застереження, що науково-технічний прогрес може принести і гіркі плоди. Незримий радіаційний вогонь обпалюава не тільки людей. Флора і Фауна Полісся здавна відома своїми грибними і ягідними місцями, мисливськими угіддями, потерпали від атомного удару вже першого післяаварійного літа. На ходу завмирали працьовиті мурахи, на льоту падали швидкі птахи. Сотні тисяч людей зазнали радіаційного впливу, що призвело до тисячі смертей. З плином часу Чорнобильське лихо не зникло, воно глибше проникло в життя нашого суспільства, втратами померлих, хворобами живих.
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає…
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

25 квітня 1900 року народилася Вероніка Олександрівна Черняхівська, українська поетеса і перекладачка, жертва сталінських репресій. Вона походить із родини Старицьких, єдина донька Людмили Старицької-Черняхівської і Олександра Черняхівського. Її дід – відомий драматург, письменник та фундатор українського професійного театру Михайло Старицький.
Писала ліричну поезію
«Стелиться мла і туман.
Містичне співає когут…
Ступає, ступа мій пан.
Гість мій химерний вже тут…»
Знала давньогрецьку, латинську, російську, французьку, німецьку, англійську мови.
Крім медичних праць, переклала українською мовою й опублікувала:
роман Джека Лондона «Місячна долина» (1927, перевидано 1971 року),
«Прорість» («Жерміналь») Еміля Золя,
«Олівер Твіст» Чарльза Діккенса (1929, перевидано 1963 і 1993 року).
Після арешту батьків переклади друкувала анонімно.
За життя Вероніка Черняхівська не видала жодної збірки власних віршів, всі вони залишилися в рукописах…

24 квітня 1920 року народився Дмитро Григорович Білоус - поет, перекладач з болгарської мови, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченкка за книжку "Диво калинове", автор збірок гумору та сатири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про творчість українських письменників.

Сьогодні 23 квітня 1920 року народився Григорій Михайлович Тютюнник - письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Автор збірки оповідань "Зоряні межі", повісті "Хмарка сонця не заступить", збірки поезій "Журавлині ключі", роману "Вир", який посів особливе місце у творчості прозаїка та в історії українського письменства.

22 квітня Всесвітній день Землі.

Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A / RES / 63 / 278.

Поливаний понеділок — другий день Великодніх свят, а називається «поливаним понеділком», бо цього дня, за стародавнім звичаєм, хлопці обливали дівчат водою . В понеділок на світанку, ходили парубки-поливальники по тих хатах, де є дорослі дівчата, обливали їх водою, а ті за це дарували писанки. Але зараз цей звичай носить трішки інший характер, поливаються водою як дорослі так і діти з метою повеселитися. Існує закономірність, що цього дня той хто був политий холодною водою жодний не застудився.

Дорогих читачів дитячої бібліотеки з Воскресінням Христовим щиро вітаємо! Жити в радості й любові від душі бажаємо! Запашною нехай буде Великодня паска І до віку буде з вами світла Божа ласка! Хай Божа Матір вас охороняє, А Дух Святий здоров’я посилає. Господь дарує Ангела з небес! - Христос Воскрес! -
Воістину воскрес!

Своїх дорогих учасників літературного б’єднання «Перлини поезії», яке створене при бібліотеці-філії для дітей ім..В.Грабовецького с-ща Печеніжин щиро вітаємо
зі світлим святом! Нехай ангел закриває своїм великим, надійним крилом від усіх негод, думки нехай будуть світлі, нехай щастя в дім приходить з кожним світанком. А життя наповниться яскравими подіями, чесними друзями, позитивним настроєм, приємними відчуттями. Нехай свято Воскресіння Ісуса Христа єднає нас духовно і творчо, зближує усіх у міцній вірі й допомагає виконувати щодня Божі заповіді, нахай прекрасна Муза творчості завжди буде з вами.

Великдень

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується вночі у суботу і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку.

Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:

"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"

Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.

Традиції Великодня

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом, зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:

— Щоб на ці свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми  зростали духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яйце є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й мішанину (все що святили у кошику нарізається і змішується в одній посудині) та усе, що приготували на свято.

Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами.

У цей день священик ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.

Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця.. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок. 

Уляна Кравченко (справжнє ім’я - Юлія Шнайдер) - українська письменниця, поетеса, що свого часу здобула широку популярність завдяки своїм творам. Після виходу першої збірки «Prima vera» (1885) поетеса стала відомою серед читачів. Творчість Уляни Кравченко відрізняється щирою людяністю, тонким відчуттям краси. У пізніший період творчості Уляна Кравченко писала переважно для дітей і юнацтва. Довгий час, близько двадцяти п'яти років, поетеса публікувала твори для дітей у журналі «Дзвінок».
Народилася Юлія Шнайдер у сонячний великодній квітневий ранок 18 квітня 1860 року. Чарівна природа Миколаєва була їй колискою в дитинстві. Дівчинку захоплював швидкоплинний Дністер і невеличкий Чорний Потік. М’якою зеленню милували її навколишні ниви і ліси. А на горі Галі купалась у золотім промінні сонця, збирала запашні польові квіти. Юлія Шнайдер росла серед освічених людей, і, хоча була німецького походження, завжди відчувала себе українкою. Тому й, коли стала поетесою, вибрала собі українське ім’я. Тоді німкеня Юля Шнайдер стала українкою Уляною Кравченко.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ

Це свято всіх, хто цінує культурну спадщину і пам’ятає історію своїх предків. В цей день згадують про те, що кожна країна - це унікальна історія та культура. Завдання цього свята - нагадати суспільству про необхідність збереження культурної спадщини.

18 квітня - день народження Юрія Шкрумеляка
Народився 18 квітня 1895 року в селі Ланчин на Станіславщині. Після закінчення гімназії навчався у Львівському та Празькому університетах на історико-філософському факультеті.

Літературну діяльність розпочав під час Першої світової війни, у лавах легіону Українських січових стрільців, друкуючи свої твори в українській пресі Відня, в газеті "Свобода" тощо. В Галичині був добре знаний як автор творів для дітей, фейлетоніст і, безперечно, як співець стрілецької слави, що працював у різних жанрах. У 1920 - 1930 роках - співробітник видавництва "Світ Дитини".

Юрій Шкрумеляк автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші "Юрза-Мурза" (1921), "Записки Івася Крілика", "Стрілець Невмираха", Мова віків"), "Історії України для дітей" у 4-х частинах, численних перекладів світової класики, пристосованих для малого читача. Друкував у виданнях "Червоної Калини" вірші, оповідання та белетризовані спомини як учасник визвольних змагань.

Літературні псевдоніми: Іван Сорокатий, Гнотик, Максим Цимбала, Юра Ігорків, Ігор, Олекса Залужний, О. Підгірський.

Природа - творець найбільших благ на землі. І ніщо не буває в ній просто так - усе має свою закономірність. І листочок з дерева не впаде без її відома, і квітка не розквітне без її чародійств. Сила - силенна усяких див у природі, тільки потрібно навчитися її слухати.

Обряди і звичаї Чистого четверга

Багато з цих обрядів націлені на очищення - поряд з душею перед Великоднем було необхідно очистити тіло і навколишній простір. У цей день влаштовували генеральне прибирання житла, очищали будинок від непотрібних речей, вимивали посуд, прали одяг і білизну, готували їжу і пекли паски до Великодня.
Крім того, магічна і цілюща сила приписувалася і спеченому в цей день хлібу, і особливо приготовленій солі.
Варто відзначити, що саме в Чистий четвер готується вся їжа до Великодня: фарбуються яйця, печуться пироги, паски та інші частування. Адже в Страсну п'ятницю це робити вже не можна.
Важливо також пам'ятати, що всі приготування повинні супроводжуватися тільки хорошими помислами. Також в Чистий четвер допомагали нужденним.

Купання в Чистий четвер

Цей день було прийнято починати з купання ще до сходу сонця, а процес фізичного очищення супроводжувався різними обрядами.
Умиватися потрібно «зі срібла» - варто кинути будь-яке срібло в воду і після цього нею вмитися. Саме тому предки вірили, що такі обряди зберігають красу і здоров'я віруючих людей.
Ще однією особливістю в Чистий четвер вважають цілющу силу солі, яка називається четверговою. Після купання члени сім'ї повинні кинути жменю солі в горщик, щоб вона служила оберегом будинку на майбутній рік. Для збільшення сили її запікали в печі або святили у церкві .

Що можна робити в Чистий четвер:

1. Вмитися на світанку і зустріти новий день з молитвою;
2. Сходити до церкви, сповідатися і причаститися;
3. Навести порядок в домі, позбутися від непотрібних речей;
4. Приготувати частування для пасхального столу.
Якщо дівчина не може вийти заміж, то під час прибирання оселі треба пошепки сказати так: "Який світлий і красивий Чистий четвер, так і я буду для всіх прекрасною".
Щоб позбутися сварок у сім'ї, беруть хліб, промовляючи: "Солю, солю, посипаю. Щастя в дім повертаю".

Що не можна робити в Чистий четвер:

1.Після генерального прибирання в Чистий четвер не можна прибирати сміття до самого Великодня, оскільки можна "насипати сміття в очі Христу, що лежить у труні".
2. Брудну воду після генерального прибирання, в якій накопичилася змита з будинку негативна енергетика, не можна виливати в межах дому. Вилийте її в тих місцях, де нічого не росте.
3. Від Чистого четверга до Страсної п'ятниці в жодному разі не можна залишати не вимитий посуд чи брудну білизну.

                         

Чистий четвер
Чистий четвер – один з найважливіших днів Страсного тижня і всього Великого посту, який дотримуються християни.
Великий Четвер (Чистий Четвер) — перший з трьох днів яких називають «Велике тридення» в християнстві. Цього дня Ісус Христос в знак покори омив ноги своїм учням
та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері. Також в цей день Ісус молився у Гетсиманському саду, був зраджений Юдою Іскаріотом, заарештований первосвящениками і вкинутий в темницю.

Святкування Великодня у світі: цікаві традиції з різних країн

Німеччина

У п’ятницю і суботу, що передують Великодню, в Німеччині ніхто не працює. У Страсну п'ятницю німці обов’язково споживають рибу. А в суботу ввечері влаштовують велике Великоднє вогнище. Воно символізує кінець зими та згоряння всіх поганих почуттів. Окрім того, під час суботніх гулянь німці змагаються, у кого міцніші великодні яйця. Проте там яйцями не "б'ються", а скочують їх зі схилів.

На Великдень у Німеччині дерева прикрашають фарбованими яйцями

За німецьким повір'ям, великодній зайчик розмальовує писанки та ховає їх у саду. Тож вранці на Великдень після церковної служби діти із задоволенням шукають ці писанки, а також кошики з ласощами, які батьки дбайливо заховали напередодні. У другій половині Великодня німецькі сім'ї відвідують друзів і родичів та п’ють разом чай.

Святкове меню:

Головною великодньою стравою в Німеччині є запечена риба, яку прикрашають "великодніми дзвіночками" – нарцисами. Також на святковому столі присутні баранина у вигляді торта та смажене ягня зі спаржею і картоплею. На десерт у Німеччині ласують пирогом, дуже схожим на українську паску. В тісто пирога додають родзинки, заплітають його у вигляді коси і запікають у довгастій формі.

Австралія

Головним символом Великодня в Австралії є не пасхальний кролик, як у багатьох країнах світу, а білбі. Це рідкісна тубільна тварина цього континенту, у формі якої австралійці полюбляють робити святкові гостинці, зокрема шоколадні яйця.

Великдень в Австралії святкують на природі. Адже австралійці вірять, що в це свято очищується повітря, а вода в джерелах набуває властивості, схожі до властивостей святої води. Крім того, на Великдень в Австралії щороку відбувається фестиваль великих повітряних куль, зроблених у вигляді великодніх яєць. До слова, відпочивають австралійці на Великдень аж 4 дні.

Традиційною великодньою твариною в Австралії є білбі

Святкове меню:

Головною великодньою стравою в австралійців вважається смажена баранина, яловичина або курчатко. На гарнір подають смажені овочі – картоплю, моркву, кабачок, квасолю, горох або броколі. Щодо десерту, то австралійці полюбляють поласувати традиційним тортом із безе, прикрашеним фруктами, ківі, полуницями, ананасами та мандаринами. Окрім того, популярними на Великдень є солодкі гарячі булочки (Hot Cross Bun). Їх в Австралії їдять на великодній сніданок перед обов’язковим відвідуванням церкви.

Мексика

Великдень у Мексиці святкують майже два тижні. У Страсну п'ятницю стартує Великодній карнавал з розкішними постановками страстей Христових, танцями та феєрверками. Над вулицями розвішують гірлянди зі строкатого паперу. А в суботу розвішують ляльки Юди із пап'є-маше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня ці ляльки підривають. На сам Великдень у неділю в Мексиці проводиться богослужіння та святе причастя. А після них проходять фінальні постановки страстей Христових, після чого сім'ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях.

У Мексиці на Великдень розвішують ляльки зрадника Юди

Святкове меню:

На Великдень у Мексиці традиційно їдять приготоване на грилі порося. Ласують мексиканці і незвично для нас приготованою бараниною: баранячі голови фарширують печінкою, беконом, травами і злегка обсмажують в олії. Потім викладають ці голови на кругле блюдо разом із баранячими ногами, відвареними в білому бульйоні, і баранячими зобними залозами, обсмаженими в беконі, з крокетами з язиків та мізків і крутонами. Страву поливають соусом велюте з цибулею.

Великобританія

Перед Великоднем в Британії всі школи зачиняються на два тижні. З п'ятниці до настання Великодня в церквах затихають дзвони. А в неділю британці відвідують Пасхальну службу, після якої вітають один одного із завершенням посту і початком нового життя. У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев з бруньками, нарцисами та розфарбованими яйцями. На Великодню службу англійці, як і українці, несуть святити кошики, наповнені яйцями, хлібом та іншою їжею. Після церковної служби – проводять час у колі сім'ї.

Як і в Німеччині, в Британії діти прокидаються в неділю і бачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами, а також сховав яйця, які дітлахи розписували на минулому тижні. Тож малеча береться по всьому будинку шукати ці яйця. Дитина, яка збере найбільше яєць, отримує приз.

На Великдень в Британії діти збирають розфарбовані яйця

Святкове меню:

В Англії традиційними великодніми стравами є баранина з овочами, запечена свинина, медово-часникові фрикадельки, весняний салат, глазуровані яблуками сосиски, здобні булочки і спеціальний великодній торт. Крім того, в Англії існує традиція дарувати знайомим і незнайомим дітям на вулиці солодощі.

Італія

Великодню передує Страсна п'ятниця, в яку в Італії вшановують пам'ять Страстей Христових і традиційно не їдять м'яса. Вночі вулицями міст відбуваються костюмовані хресні ходи за участю "грішників, що каються", які несуть із собою окови та запалені факели. День Страсної суботи в Італії сповнений мовчання. В цей день згадується сходження Христа в пекло.

На сам Великдень тисячі італійців збираються на головній площі Риму, щоб почути привітання Папи. А потім збираються в колі сім'ї, влаштовують пасхальний сніданок, їдять розфарбовані яйця, сирну паску і неаполітанський пиріг.

Святкують італійці і Світлий понеділок після Великодня. Цей день здебільшого італійці проводять на природі, влаштовуючи прогулянки та пікніки.

На Великдень в Італії тисячі людей сходяться на месу Папи Римського

Святкове меню:

Головна великодня страва в Італії – це смажена баранина з артишоками або козеня. Щодо випічки, то найпоширенішою в Італії є коломба – щось на зразок української паски, проте з яскравим лимонним ароматом. Щоправда, великодня випічка в кожному регіоні країни відрізняється. Так, у Мілані печуть пасхальний кекс у вигляді голуба з мигдалем і цукровими кульками. На півдні Італії печуть пиріг зі шматками сиру пекоріно, пармезаном, ковбасою різних сортів і вареними яйцями. А сицилійці печуть відкритий пиріг з сиром і відвареною у воді пшеницею та цукатами. Проте жоден Великдень в Італії не обходиться без лігурійської страви Тorta pasqualina. Це особливий пиріг, начинений шпинатом і яйцями.

США

У США на Великдень сім'ї обов'язково відвідують церкву. Служба супроводжується колективним співом на честь повсталого із царства мертвих Ісуса Христа. Після цього дітям дарують кошики від "пасхального зайчика", який наповнив їх кольоровими яйцями та солодощами.

Дуже популярною пасхальною грою у США є катання яєць по похилому газону. Так, учасники гри змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокатати своє яйце. Найбільше змагання проводиться в неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками з яскраво розфарбованими яйцями і катають їх вниз по галявині біля президентського маєтку.

У США на Великдень діти влаштовують перегони яєць

Святкове меню:

На Великодній стіл американці кладуть шинку з ананасами, картоплю, фруктовий салат та овочі.

Індія

Великдень святкують і в Індії, незважаючи на те, що кількість християн в цій країні налічує лише 2,5% всього населення. Невід'ємною частиною святкувань в Індії є обмін подарунками, богослужіння та екстравагантні карнавали. Також люди обмінюються кольоровими ліхтариками та пасхальними тістечками. При цьому в Індії немає традиції розфарбовувати яйця, проте їх та великоднього зайця можна придбати у крамницях і на ринках.

В Індії на Великдень розвішують кольорові ліхтарики

Польща

У Польщі, як і в Україні, освячують у храмах фарбовані яйця, м'ясо та хрін. Великдень тут святкують у неділю та понеділок. Ранок неділі починається зі святкової меси у костелі, після чого поляки сідають за святковий стіл. За традицією, за цим столом повинні зібратися всі покоління однієї родини. Святкова трапеза починається з молитви.

Давньою традицією святкування Великодня у Польщі "смігус-дингус" – жартівливий звичай обливання один одного водою у святковий понеділок. У цей день дівчата плетуть вінки з квітів і лікувальних трав, ходять з ними по домівках і співають пісні.

У Польщі на Великдень обливаються водою

Святкове меню:

На святковий стіл у Польщі кладуть холодні м'ясні закуски і ковбасні вироби, серед них – знаменита біла ковбаса зі свинини, приправлена сіллю, перцем, мускатним горіхом, часником і майораном. До неї звичайно подають хрін з буряком. Святкове застілля, зазвичай, не обходиться без домашньої випічки і солодощів. Так, центральне місце на столі займає випечений з борошна або зроблений з розтопленого цукру агнець, що символізує собою воскресіння Ісуса Христа.

Філіппіни

На Філіппінах у п'ятницю перед Великоднем прихильники римсько-католицької церкви проводять ритуал розп'яття Ісуса Христа. Люди прибивають учасників ритуалу до дерев'яних хрестів, а охочих спокутувати свої гріхи б’ють різками. Офіційна католицька церква засуджує розп'яття на хресті і самобичування, проте ритуал став традиційним на Філіппінах.

Проте не всі великодні традиції на Філіппінах є такими болючими. Окрім них, у країні відбувається барвистий захід: розпускається величезна паперова квітка, пелюстки якої механічно відкривають гігантські іграшкові птахи. У великодній ранок лунають церковні дзвони, і тоді батьки високо над головою піднімають своїх маленьких дітей. Батьки сподіваються, що це принесе щастя малюкам.

На Філіппінах на Великдень охочих спокутувати гріхи лупцюють різками по спинах

Фінляндія

Великдень у Фінляндії святкують чотири дні – з п'ятниці до понеділка. Тож фіни охоче проводять цей час на природі. Страсна п'ятниця в країні проходить тихо: не працюють магазини, банки, пошта. У п'ятницю та суботу традиційно розпалюють вогнище, яке, за повір'ями, відганяє нечисту силу.

Однією з головних подій святкування Великодня у Фінляндії є Хресна хода із зображенням Страстей Господніх, що відбувається в суботу. А з настанням Великодня все зло вважається переможеним і вигнаним. Фіни кажуть, що навіть сонце танцює від радості, тому із настанням Великодня пов’язана традиція зустрічати схід сонця. При цьому майже половина жителів Фінляндіє споживають на Великдень буденну їжу та не запрошують до себе гостей.

У Фінляндії на Великдень палять велике вогнище

Святкове меню:

У Фінляндії на Великдень на святковий стіл обов’язково кладуть солодку кашу мяммі з цукром та вершками, приготовану з житнього борошно і солоду, які замішуються на воді та запікаються в духовці. Також на святковому столі присутні риба, запечена баранина, паска і фарбовані яйця. А дітлахи люблять поласувати шоколадними яйцями і кроликами.

Хапанки

Святкування свят в Україні визначається тим, що з ними пов'язані дуже давні народні звичаї. Великодні святкування, наприклад, в деяких околицях починалися вже в четвер Великого тижня.

Досвіта цього дня, господиня розчиняла великі ночви (корито) тіста із білої муки, що з нього до полудня мала спекти перепічки. Печиво це не було для себе, для своєї родини, а для хапанок. У хапанки цього дня ходили діти і старші, а в першу чергу бідні і жебраки, їх обдаровували перепічками, за що вони мали помолитися за душу того, за кого господиня сказала, наприклад, «за тата», «за маму» чи якогось іншого покійника з рідні. За кожну душу можна була давати по кілька перепічок, але кожну іншій особі, що приходила в хапанки.

Від самого ранку діти ходять від хати до хати за гостинцями (ідут у хапанки), увечері всі йшли до церкви на страсні відправи так звані «Страсти". Біднішим людям, що, не ходили в хапанки по хатах, як і тим, що з тих чи інших причин не могли дозволити собі на печення перепічок чи іншого печива, перепічку приносили до хати сусіди, рідня чи інші люди. Обдаровували їх також яйцями, сиром, салом або навіть куснем ковбаси, щоб у день Великодня не були вони голодні, щоб мали своє свячене.

Це таке саме улюблене свято дітвори, як і Петра чи Николая. Малюки заходять до хатів, вітаються з ґаздами християнським "Слава Ісусу Христу!" та отримують за це різні ласощі. Колись давали дітям у давнину дуже скромну хапанку: варене яєчко, яблучко, горішки, кукуцик, булочку. А вже від 1980-х — печиво, цукерки, шоколад, вафлі, соломка, кукурудзяні палички,апельсини, мандарини, банани, сочки тощо.

Особливо поширений цей прадавній звичай у смт. Печеніжин, с. Молодятин, с. Марківка, с. Рунгури, с. Слобода, с. Малий Ключів.

Ще задовго до того, як телебачення й інтернет розрекламували американський Гелловін з його негативними персонажами, які теж ходять за гостинцями по хатах, — у нас існує чудовий звичай, дитяче свято Хапанки, або Живники. Варто лише його підтримувати, не забувати, адже воно нічим не гірше за закордонні свята.