Чудодійні властивості верби:

o                       Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;

o                       Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;

o                       Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;

o                       Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;

o                       Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;

o                       Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;

o                       Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;

o                       З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;

o                       Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;

o                       Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";

o                       Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;

o                       Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;

o                       У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби.