5 травня 1907 року народилася Ірина Вільде (Дарина Дмитрівна Макогон-Полотнюк) — українська письменниця, громадська діячка, депутат Верховної ради СРСР, лауреат Шевченківської премії, внесена ЮНЕСКО до списку знаменитих людей двадцятого століття та другого тисячоліття.
Її твори дуже жіночі, чуттєві, інтимні, і водночас з цим прості. І автобіографічні. Вони — про кохання, зраду, про жіноче серце, таке неприборкане та химерне.
І спитала я своїх років пораз перший:
«— Літа мої, кого ви любили, юні, як було вам п’ятнадцять?
Вони назвали твоє ім’я.
І спитала я своїх років пораз другий:
— Літа мої, у тридцять ви були вже зрілі й розбиралися в людях. Кого ж ви любили тоді?
Вони теж назвали твоє ім’я.
І спитала я своїх років пораз третій:
— Літа мої, а в п’ятдесят любили ви ще кого-небудь?
Зніяковівши, літа мої тихенько вимовили — твоє ім’я…»